прилад – приладдя
Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. Але є в українській мові слова, лексичне значення яких таке ж саме, як і названих вище, хоча граматично вони становлять окремий вид іменників. Це збірні іменники, що не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один, а багато однорідних предметів, котрі не підлягають лічбі. Якщо одиничні іменники – чоловічого роду другої відміни твердої або м’якої групи (колос, прилад, ремінь), то збірні – середнього роду другої відміни м’якої групи з закінченням -я: волосся, колосся, коріння, пруття, реміння. Оскільки збірні іменники передають сукупність предметів, дехто гадає, що їх можна сполучати з прикметниками у формі множини: золоті колосся, міцні коріння, кучеряві волосся, шкільні й канцелярські приладдя. Ці вислови суперечать морфологічній нормі сучасної літературної мови. Правильно: кучеряве волосся, рясне колосся, міцне коріння, гнучке пруття, шкільне й канцелярськДеяким створеним за аналогічними моделями словам не притаманна категорія збірності, тому їх уживають і в однині, і в множині: учасник змагання і спортивні змагання, зі знанням справи і грунтовні знання, без жодного зусилля і докладати зусиль.