СЛОВОПЕДІЯ
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЗУМОВЛЮВАТИ
, ОБУМОВЛЮВАТИ
зумовлювати – обумовлювати
Вельми поширена похибка: мовці плутають ці слова, вживаючи одне замість одного. “Розвиток науки і техніки обумовив піднесення вітчизняної економіки”. У цьому реченні за змістом треба було поставити зумовлювати, а не обумовлювати. Яка ж між ними семантична відмінність?
Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. “Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів” (з журналу). “Гарна оплата зумовила і якісну роботу”. Інше значення дієслова: “будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку”. “Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети” (з журналу).
Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. “В угоді обидві сторони обумовили ряд питань”, “Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору” (з газети).
0.01