СЛОВОПЕДІЯ
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ЗУМОВЛЮВАТИ , ОБУМОВЛЮВАТИ
зумовлювати – обумовлювати
Вельми поширена похибка: мовці плутають ці слова, вживаючи одне замість одного. “Розвиток науки і техніки обумовив піднесення вітчизняної економіки”. У цьому реченні за змістом треба було поставити зумовлювати, а не обумовлювати. Яка ж між ними семантична відмінність?
Зумовлювати – ставати причиною чогось, викликати щось. “Науково-фантастична література надзвичайно багата й розмаїта. Різноманітність тематики зумовлює і різноманітність художніх засобів” (з журналу). “Гарна оплата зумовила і якісну роботу”. Інше значення дієслова: “будучи умовою існування або формування чогось, визначати його якість, характер, специфіку”. “Моря, океани... не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети” (з журналу).
Обумовлювати – обмежувати якимись умовами, обставинами, застереженнями. “В угоді обидві сторони обумовили ряд питань”, “Адміністрація підприємства не могла вимагати виконання роботи, яку не було обумовлено при укладанні колективного договору” (з газети).
fb tw tw
Online: 37 (0/37)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.01