Коли вживають дієслово нервувати, а коли нервуватися?
Часом нервувати використовують у не властивому йому значенні: “Вона помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч). Нервувати людину може щось чи хтось інший, а не вона саму себе: “Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора” (Іван Ле).
Якщо треба передати стан збудження, роздратування, тоді доречне слово нервуватися: “Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь, роздратовано тарабанив пальцями по столу” (Зінаїда Тулуб).
Читаємо в газеті: “У кабінеті слідчого Пархомчук нервує і ніяк не збереться з думками”. Дієслово нервувати означає “приводити кого-небудь у стан збудження, роздратування, прикро вражати”. Однак тут мовиться, що Пархомчук сам у такому стані, отже, він не нервує, а нервується. Так і потрібно було написати.