СЛОВОПЕДІЯ
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
МІЧУРІНИ , ЦІОЛКОВСЬКІ , ГОГОЛІ , ЩЕДРІНИ , СТАХАНОВИ , КВІСЛІНГИ , БЕН ЛАДЕНИ , ПЛЮШКІНИ , ЕСКУЛАП , МЕЦЕНАТ , РОБІНЗОН , БРАУНІНГ , ДИЗЕЛЬ , МАКСИМ , РЕНТГЕН , ГАЛІФЕ , МАКІНТОШ , ФРЕНЧ , АНГЕЛІНИ , ЧКАЛОВИ
Пригадую, колись нас у школі вчили, що прізвища в множині пишуться з малої літери: стаханови, ангеліни, чкалови тощо. Тепер діє інше правило. Розкажіть, у чому його суть.
Насамперед у тому, що прізвища (імена) людей, уживані як загальні, але які не втратили свого індивідуального значення і сприймаються в позитивному плані, треба писати з великої літери. Наприклад, “Нові появляються вчені з різних галузей науки і техніки – нові Мічуріни й Ціолковські” (Павло Тичина), “Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни” (Петро Сліпчук).
Якщо ж прізвища викликають негативні емоції, то подаються з малої літери: квіслінги, бен ладени, плюшкіни. Таке написання поширюється й на деякі колишні власні імена, що стали загальними назвами людей та предметів і не мають зневажливого забарвлення: ескулап, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), дизель (двигун), максим (кулемет), рентген (апарат), галіфе (штани), макінтош, френч (одяг).
fb tw tw
Online: 95 (0/95)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0142