СЛОВОПЕДІЯ
ГУМАННИЙ , ГУМАНІТАРНИЙ , ГУМАНІСТИЧНИЙ
Прикметники гуманний, гуманістичний, гуманітарний ведуть своє походження від кореня латинського humanus – “людяний, людський”. Перший з них використовується для характеристики тих, хто уважний, чуйний, дбайливий у ставленні до інших. Він звичайно поєднується з родовими назвами особи. Гуманний вихователь. Широковживані в українській мові вислови, в яких прикметник гуманний сполучається з абстрактними поняттями, передаючи зміст “перейнятий турботою про благо людини”. Гуманне завдання, гуманна мета, гуманна місія, гуманне суспільство. Хоча з цим словом і споріднений семантично прикметник гуманістичний, однак ним не можна характеризувати внутрішні якості особи. Неправильні вислови типу гуманістичний вчинок людини, гуманістичний керівник. Тут має бути гуманний. А гуманістичний частіше, ніж гуманний, позначає суспільно-політичну, ідеологічну сферу людської діяльності, масштабні соціальні явища. Як правило, його вживають з іменниками ідеал, ідея, зміст, пафос, характер, спосіб життя тощо.
Про літературу загалом кажуть, що вона гуманна, а про конкретний художній твір – що він гуманістичний.
Гуманітарний – пов’язаний з науками, що досліджують проблеми розвитку людського суспільства. До них належать філософія, історія, політична економія, право, мистецтвознавство, етнографія. У сучасній літературній мові для означення певної сфери науки, освіти застосовують тільки слово гуманітарний. І тому не можна сказати викладання гуманістичних дисциплін, треба: гуманітарних дисциплін.
fb tw tw
Online: 4 (0/4)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0042