СЛОВОПЕДІЯ
ДРУЖНИЙ , ДРУЖНІЙ
1. Дружний – дружній
Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.
Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім’я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.
Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв’язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.
2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: “Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди”; “Передайте мій дружний привіт усім товаришам”.
Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: “Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти” (Іван Франко). Іноді це слово означає “широкий, нестримний: “Весна була рання, дружна” (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: “Дружня розмова” (Панько Куліш).
На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.
fb tw tw
Online: 9 (0/9)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0043