Я не раз чула в розмові слова піддувайло, рубероїд. А хіба можна так казати?
Звичайно, ні. Наша мова має іменник піддувало (не піддувайло), що означає “отвір під топкою, через який проходить повітря, посилюючи тягу, коли горить вогонь”. Наприклад, у вірші Платона Воронька: “Він (кочегар) вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, щоб ізнизу підвівало”.
Уживаємо й руберойд (не рубероїд). Цей іменник позначає рулонний покрівельний та ізоляційний матеріал: “Павло впізнав її одразу. Рівний чіткий профіль рожевого задумливого личка на чорному тлі руберойду, яким забите вікно” (Василь Кучер).