відтинок – відтінок
Часом ці іменники вважають за синоніми і взаємозамінюють їх на письмі. Але робити цього не слід. Бо відтинок – то частина простору або часу; відрізок. “Коли в’їхали в ліс, через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху кілометрів на півтора, сонце зайшло” (Василь Козаченко).
А відтінок – різновид кольору, явища, значення (у мовознавстві); додатковий вияв почуття, настрою. “Барва її лиця була й тепер рум’яною, зостався й досі легкий відтінок слонової кості в загорілім обличчі” (Леся Українка).