Слова переписка і переписуватися нерідко вживають у невластивому їм значенні: “У мене з Миколою – давня переписка”; “Діти познайомилися в таборі відпочинку й переписуються”.
Переписка, чи точніше, переписування, означає по-українському не “обмін листами”, а “копіювання якогось тексту”: “Якби до вашого збірника мої “Єгипетські фантазії” не придались, то дуже прошу прислати мені їх назад, бо переписування мені тяжче йде, ніж складання віршів” (Леся Українка).
Писання листів та одержання відповідей на них називається листування, а дія – листуватися: “Між ними почалося листування” (Іван Нечуй-Левицький); “Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною” (Микола Руденко). Тож і в перших двох фразах замість переписка і переписуватися доцільніше було поставити ці слова.