відмінний – відмітний
Прикметник відмінний має два значення: 1. Високоякісний, дуже гарний, дуже добрий, дуже вмілий. 2. Такий, що чимось відрізняється від когось, чогось.
Але надуживання цим словом у першому його значенні уодноманітнює, примітизує мовлення: відмінний гімнаст, відмінний тактик, відмінний стрілець, відмінний догляд, відмінний напій, відмінна погода, відмінне здоров'я... Тому слід ширше послуговуватися синонімами прекрасний, чудовий, пречудовий тощо.
У другому значенні прикметник використовують також часто. При цьому потрібно мати на увазі: якщо його вживають без прийменника від і без згадки про об'єкт порівняння, можна подумати, що йдеться про якість. Ось читаємо в газеті: "Відродження давніх ремесел – відмінна риса сьогодення." Зміст речення дає змогу розуміти сполучення відмінна риса як "характерна особливість", а брак зіставлення з чимось і вживання без прийменника від дають підставу тлумачити його як "дуже позитивна риса".
Такої двозначності не було б, якби замість лексеми відмінна стояла відмітна. Саме цим прикметником у сполученні зі словами риса, властивість, особливість і передається значення "який має тільки йому притаманні ознаки". Наприклад, "Суспільному життю, порівняно з явищами природи, властивий ряд відмітних рис" (з журналу). До речі, відмітний знак – те саме, що розпізнавальний знак.