СЛОВОПЕДІЯ
МУЗИЧНИЙ , МУЗИКАЛЬНИЙ
чому неправильні вислови музикальна школа, музикальне училище?
В українській мові є паронімічна пара музикальний – музичний, слова якої чітко розрізняються за змістом. Музикальний згідно з літературними нормами виступає у двох значеннях: а) “обдарований здатністю тонко сприймати музику, відчувати музичні твори, виконувати їх” (музикальний слух, душа, дитина, родина, народ); б) “мелодійний; приємний звучанням”. Музикальний голос, музикальний вірш.
Російська мова в цих двох значеннях знає лише слово музыкальный, тому в мовленні якоїсь частини українців можливі ненормативні словосполучення музикальне училище, музикальна школа. Треба: музичне училище, музична школа. Музичний – той, що має стосунок до музики як виду мистецтва. Музичний (а, е, і) інструмент, студія, магазин, знання, виховання, вікторина, товариство, критик і т. ін.
Слід, проте, брати до уваги, що, обираючи один з розглядуваних прикметників – музикальний чи музичний, маємо неодмінно враховувати контекст, бо з деякими словами вони обидва вільно поєднуються. Приміром, музикальний твір і музичний твір. “Усім сподобався романс “Гаї шумлять” – один з музикальних творів Георгія Майбороди” й “У концерті виконувалося кілька нових музичних творів”. У першому прикладі вжито музикальний, оскільки мовиться про мелодійність творів, приємність для слуху; в другому – музичний, адже визначається належність їх до виду мистецтва (музики). Практично в складних випадках можна орієнтуватися на таку ознаку: якщо перед словосполученням, яке викликає сумнів, можна поставити прислівники дуже, надзвичайно або утворити ступені порівняння цього прикметника, слід ужити якісний прикметник музикальний (“Усім сподобався романс “Гаї шумлять” – один з дуже (надзвичайно) музикальних творів Георгія Майбороди”; коли ж контекст не дає змоги цього зробити, використовуємо музичний.
fb tw tw
Online: 8 (0/8)
© ::ANDREW-LVIV::
0.0075