СЛОВОПЕДІЯ
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
НЕОРДИНАРНИЙ , ОРИГІНАЛЬНИЙ
неординарний – оригінальний
Перше слово – книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. “Неординарні прикмети року”, “Сприяли вихованню людей неординарних, цікавих” (з газети).
Близький до нього за змістом прикметник оригінальний, себто незвичайний, самобутній. Ця лексема більш поширена, й хоч вона теж іншомовного походження, проте не має такого виразно книжного звучання, як неординарний. Сполучуваність її з іменниками різноманітна: оригінальна людина, оригінальний національний митець, оригінальне художнє оформлення тощо.
Оригінальними називають також речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У цьому значенні слово неординарний вживати не можна.
fb tw tw
Online: 61 (0/61)
© ::ANDREW-LVIV::
TOP-RATING
0.0112