1. На різних зборах штатні оратори люблять жонглювати слівцем міроприємство. Та хіба воно є в українській мові?
Звісно, немає. То неоковирна калька. У російській – мера, мероприятия, а в нас – захід, заходи. Ще класики писали: “Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки” (Леся Українка), “Більше вже місяця думаю над вашим заходом видати збірник” (Панас Мирний). А ось ближче до наших днів: “Він рідко вживав різких, агресивних заходів” (Олександр Копиленко).
Слово захід має ще значення “зусилля”: “Не варта справа заходу” (приповідка). Отже, здійснювати, проводити, поглиблювати заходи (а не міроприємства).
2. Чи синонімічні вислови приймати міри і вживати заходів?
У значенні “захід для досягнення, здійснення чогось” слово міра не використовується. Тож замість приймати міри треба вживати заходів. Також не в міру розвитку, а з розвитком, не в міру вдосконалення конструкції, а з удосконаленням конструкції.
3. Замість міроприємств – заходи
Коли й хто почав запроваджувати в мовлення неоковирне слово міроприємство, – невідомо, але воно в минулі десятиріччя нерідко з’являлося в діловому листуванні, чулося в доповідях, промовах, у виступах на зборах і виробничих нарадах. Та й нині вряди-годи вигулькне в розмові: “Мусимо щось робити, прийняти (треба вжити) якісь міроприємства...”
Такого слова не було і нема в літературній мові, його наспіх склепали ті, хто не знав нашого лексичного багатства, однак хотів висловити думку по-українському. Відповідником до російських мера, мероприятие, що виражають поняття “сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь”, є захід, а в множині – заходи.
Значення загального відношення при слові заходи передають звичайно такі форми, як щодо, до, для плюс родовий відмінок іменників, а також безприйменниковий родовий відмінок. Причому перші дві належать до найуживаніших. “На комбінаті реалізовано заходи щодо зміцнення трудової дисципліни”, “Міська державна адміністрація вживає заходів до поліпшення соціально-побутових умов інвалідів” (з газети).
Керування з прийменником для має відтінок призначеності: “Розробити план заходів для наведення громадського порядку в мікрорайоні” (з ухвали зборів). Прийменниково-відмінкова форма по плюс місцевий відмінок, що була дуже поширена в часи так званого злиття мов, сьогодні сприймається як стилістична помилка, наприклад: “Партія намітила конкретні заходи по перебудові народної освіти” (з газети). Безприйменникова форма родового відмінка трапляється рідко. Через свою багатозначність вона менш виразна й прозора: “Вжито відповідних заходів реагування на недоліки в роботі” (з газети).
Отже, при слові заходи склався досить розгалужений ряд варіантного керування. То чи ж варто поповнювати його новими прийменниково-відмінковими формами з прийменником на, типу заходи на виконання постанови? Це типова канцелярська конструкція.