У яких випадках уживають іменник штани, а в яких – брюки?
Слово штани в українській мові – давнє. Його засвідчують прислів’я, приказки, пісні: “Один усе закладався та й без штанів зостався”, “Невісточка сорочку полатає, а зять штани здере”, “Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше”. Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в самих штанях. Це слово обов’язкове в описах чоловічого національного одягу, воно широко побутує в нашій художній літературі. Скажімо, Олесь Гончар узагалі не вдавався до іменника брюки, тільки – штани. Всі українські словники фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, порівняймо родові найменування: шаровари, галіфе, рейтузи, джинси.
Лексема брюки прийшла в нашу мову через російську й усталилася у сферах швейної промисловості, торгівлі, реклами. “Майстерня приймає також замовлення на виготовлення чоловічих та жіночих брюк” (з оголошення). Підтримується це слововживання термінологізованими сполученнями брючний костюм, брючний цех, хоч замість них можна ( й треба!) запропонувати варіанти типу жіночий костюм-штани, цех для виготовлення штанів.