Чи можна вважати іменники витрати, видатки, втрати, затрати, збитки тотожними і взаємозамінними?
Сполучуваність цих лексем свідчить, що вони розрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо. Але в термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, приміром: грошові витрати, матеріальні та фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу, витрати праці. Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки. Наприклад: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки).
Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров’я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).