мимохідь – мимохіть
Розрізняються значенням.
Мимохідь. Минаючи когось, щось. Переносно: не зосереджуючись на чомусь; між іншим; побіжно. “Мимохідь привітався із знайомим”. “Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив” (Григорій Тютюнник), “Мимохідь приголублений хлопець почервонів до сліз” (Олександр Ільченко).
У прямому й переносному значенні це слово часом варіюють з мимоходом. “Колись, – сама знаєш, – ах, я забула, що ти в наших колах не оберталась, – шпигнула вона Олену так, мимоходом, – одні свята тривали цілими тижнями, а тепер що?” (Ірина Вільде). Однак мовознавці не рекомендують використовувати прислівник мимоходом як синонім мимохідь. У вимові й графічно мимохідь іноді плутають із мимохіть, яке передає інший зміст. А саме – без певного наміру; несвідомо; мимоволі. “Мимохіть повернув голову на звук”. “Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна” (Дніпрова Чайка).
Мимохіть ще вживають із значенням “з потреби”. “Директорові мимохіть довелося вдатися до адміністративних заходів” (з газети). Отже, прислівники мимохідь та мимохіть не синонімічні й не взаємозамінні.