1. Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?
Ці слова деякими значеннями об’єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні. Лексеми взаємини, стосунки передають зміст “контакти, зв’язки між людьми” і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами.
У ХІХ – на початку ХХ сторіччя іменник відносини позначав не тільки взаємність у стосунках між людьми, а й ставлення особи (чи осіб) до когось. “Зрештою ми одне одному не заважаємо і тримаємося у гречних відносинах” (Леся Українка), “Мої відносини до панни Анелі тривожать мене” (Михайло Коцюбинський).
У сучасній літературній мові цей іменник у значенні “ставлення” не виступає. Нині він вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.
У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне “офіційне” забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно. Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, висловлення думки про когось або щось, слід користуватися іменником ставлення. Ставлення керівників до підлеглих, ставлення батьків до дітей, ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення – ненормативне. Відповідно й дієслово буде ставитися, а не відноситися, яке так уподобали ті, хто не гаразд знає українську мову.
У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...
2. Відношення
Відношення – взаємозв’язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. У термінологічних сполученнях уживається в математиці (арифметичне відношення), в лінгвістиці (граматичні відношення), в архітектурі (золоте відношення – співвідношення розмірів частин будівлі). Виступає також зі словами: білкове, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове (процентне) тощо. Відношення – то і діловий лист до установи або офіційної особи. “Може, тобі якесь відношення написати” – співчутливо спитав Сагайдак” (Василь Кучер). Цей іменник може бути синонімом лексем стосунок, причетність. “... Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення” (Юрій Шовкопляс). Тут замість відношення можна поставити стосунок або причетність.
Порушенням лексичної та стилістичної норм є прийменникові звороти по відношенню до... у відношенні до... “Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене” (Андрій Головко). Їх доцільно замінювати словами щодо, до, стосовно.
Російські блоки “отношение к делу”, “хорошее отношение к людям”, “во всех отношениях” у нас часто тільки калькують; кажуть: “я з ним у добрих відношеннях”, “твоє відношення до справи” і т. ін., де іменник відношення не на своєму місці. Слід вживати ставлення: “добре ставлення до людей”, “твоє ставлення до справи”. Однак це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного “у всіх відношеннях” можна сказати: “з будь-якого (кожного, усякого) погляду”, “з усіх боків”, “як не глянь”, “як не подивися”, “всебічно”. Замість ненормативного “поверхове відношення до справи” краще вживати “поверхове ставлення” або “поверхово (недбало) ставитися до справи”.
3. Відноситися – ставитися – стосуватися
Перше з дієслів має кілька значень. Насамперед – “переміщатися”. “Пил відноситься вітром у море” (Олександр Сизоненко). У розумінні “перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось” теж уживається відноситися. Зокрема в математиці воно виражає зв’язок між членами пропорції. Наприклад: “А так відноситься до В, як С до Д”. У лінгвістиці: “Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до нього в цілому або до якоїсь його частини” (з підручника).
Найчастіша помилка, коли це дієслово використовують у значенні “ставитися”. “Студенти сумлінно відносяться (треба: ставляться) до своїх обов’язків”, “Петро з погордою відноситься (треба: ставиться) до друзів”.
Стосунок до когось або чогось може передаватися словом стосуватися. “Наказ директора стосується всіх” (а не відноситься до всіх). Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, іноді – про демонстративну незацікавленість, удаються до форми не обходить. “Мене ся справа не обходить зовсім...” (Іван Франко). Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду і т. ін., слід ставити лексему належить (часом – припадає). “Пшениця належить до родини злакових”, “Ця подія припадає на початок ХХ сторіччя”.