Ішли сонце, мороз і вітер степовою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.
- Здрастуй!
- Здрастуйте!
Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі: пройшли вони з гони і роздумались тоді: той чоловік сказав здрастуйте - усім чи, може, одному? Повернулися, наздогнали того чоловіка:
- Кому, чоловіче, ти казав здрастуйте - чи одному, чи на усіх?
- Ні, - каже, - одному я казав.
- Котрому ж ти казав?
- Оцьому, - каже, - губатому я казав здрастуйте.
Обернулись і йдуть собі назад, сонце й каже:
- Я його попечу!
А мороз каже:
- Я його заморожу.
А вітер каже:
- Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, то я буду холодний вітер віять; а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.