Один лис викрадав довгий час у газди кури. Раз він також заліз до курника, але той газда вже стеріг, і як тільки лис уліз туди, схопив його за хвіст. Лис сіпнувся, лишив хвіст у руках газди, а сам продер крівлю та й втік до лісу. Сховався тут до своєї ями і довго не показувався нікому на очі. Але як вже наскучило не виходити між лисів, тоді вийшов з ями і зачав гавкати. Почали збігатися лиси, а він сів у корчі та й каже:
- Браття, ми були дотепер дурні, що носили такі довгі хвости. З ними неспосібно ходити, ліпше повідгризаймо собі їх.
Молоді лиси подумали, що не красно буде без хвоста, але вже пристали на раду. Тоді один старий хитрий лис сказав:
- А подивіться-но, чого він так сидить у корчі! Чи не відгриз йому вже хто хвоста?
Подивилися - а хвоста не було. Та й засміяли.