Одного разу вовк надибав у лісі барана. Баран був дуже худий, і вовк дуже мучився коло нього, не міг шкіри здерти. Аж надійшла лисиця та й каже:
- Ото дурень із тебе, вовче, так мучишся коло барана такого зав'ялого; та там у долині свиняче м'ясо - ади, я їла, аж лишила і прийшла тобі сказати.
А була дуже голодна.
Вовк послухав лисиці, сходив цілу долину, але м'яса ніґде не було й видко. Приходить він на те місце - нічого немає, лише роги - лисиця з своїм братчиком барана з'їли. Мусів вовк голоден бути. І вже ніколи не слухав зрадників.