::НАРОДНІ БАЙКИ::
¤ ЛЕВ І МИШЕНЯ ¤

Лев після обіду ліг у холодочку відпочивати. Тільки гарно задрімав, а мишеня вилізло з своєї нори і побігло навпрямець через лева. Лев спросоння думав, що його хто-небудь ловить, тоді і каже:
- Як ти сміло мене турбувати? Ти знаєш, хто я? Та я тебе тут роздавлю так, що твого й пороху не зостанеться!
- Пане, - жалібно запищало мишеня, - будь ласкавий, помилуй мене, нещасного...Не души мене, я тобі колись у пригоді стану.
Лев засміявся, йому дуже чудно стало, що мишеня таку нісенітницю варнякає. А далі каже:
- Ну, іди своєю дорогою; побачу, як ти мені в пригоді станеш... Тільки гляди, більше не одважуйся старших від себе турбувати.
Мишеня швиденько побігло від лева і сховалося в бур'яні; дуже раде було, що не попалося в лапи.
Не минуло й тижня після того, як лев гомонів на мишеня і сварився, мав задушити його. Попався бідолаха і сам у біду. Вночі гуляв по лісу і трапив у тенети. Скільки не пручався, не міг викрутитись; що дужче тріпавсь, усе більше і більше вплутувався. Мишеня побачило, що лев у біді й ніяк не може вирватись, прибігло до нього і почало гризти тенета. Не минуло й півгодини, як тенета були переточені. Лев випростався, подякував мишеняті і подався подалі від того місця.


- Розділи

в базі: 1 шт.

© ::ANDREW-LVIV::
Online: [1]
0.00747c.