завійа (завія) (араб. — кут)
Монастир суфійського братства або тимчасове місцеперебування дервішів. Звичайно розташовувався біля могили "святого" (кубби), складався з мечеті, медресе, басейнів для ритуального обмивання, приміщень для пілігримів. Був поширений на західних теренах мусульманського світу (порівн. текіє, ханака).