(фр. < лат — обпалюю)
Погрудне зображення людини засобами круглої пластики. Назва зародилась у Стародавньому Римі, де спочатку існував звичай спалювати померлих предків, а потім зберігати воскові маски, які виставлялись у атріумі житлового будинку, демонструючи родовід власника. Вони й послужили основою для створення портретних Б., які композиційно беруть своє начало від давньоєгипетських портретів і давньогрецьких ксоанів і герм.