(1862–1923) - французький письменник і політичний діяч. На схилку століття Баррес став одним із найвизначніших теоретиків радикального націоналізму, надзвичайно впливовим у літературних та політичних колах. 1889 року його було обрано депутатом від буланжистів, що стояли на платформі націоналізму та антисемітизму. У 1906 році він був обраний депутатом від Парижа (цю посаду він утримував до кінця свого життя), а також став членом французької Академії. Ставши піонером французького політичного роману, в головних своїх творах «Позбавлені коренів» («Les dеґracіnеґs», 1897), «Заклик до зброї» («L’appel au soldat», 1900), «Їхні обличчя» («Leurs fіgures», 1902) та «Картини і доктрини націоналізму» («Scе`nes et doctrіnes du natіonalіsme», 1902) він виклав свою теорію націоналізму. Вихідна точка націоналізму Барреса – необхідність відкрити країні, що він називає її «роз’єднаною та знемисленою», тобто країні, яка перебуває під загрозою занепаду і дезінтеграції, шлях до порятунку. Баррес вір