античне поняття аномії, введене в сучасну соціологію Дюркгеймом, який визначав його як відсутність обмежувальних норм для приборкання і спрямування в певне річище прагнень індивідів – соціальна тенденція, яка є психологічно згубною (в крайніх випадках це призводить до самогубства) і соціально роз’єднальною. Як гадав Дюркгейм, це зберігається і в сучасному суспільстві – в подружньому (розпад родинних зв’язків) та економічному житті, коли втрачаються усталені й загальноприйняті суспільством рамки. Роберт Мертон застосовував це поняття з іншою метою, визначаючи беззаконня як розбіжність між культурними нормами і соціально зумовленою здатністю людей жити згідно з ними.