Вираз походить з Біблії, де сказано: "Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить" (Псалом 1,1). Часто вживається в літературній мові у прямому та переносному, іронічному, значеннях.
Т.Г.Шевченко в "Давидових псалмах" використовує цей вислів як засіб характеристики громадянських чеснот людини:
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.