(франц. enfilade, від enfiler — нанизувати), -и, ж., архт. Ряд приміщень (кімнат, залів), які послідовно примикають одне до одного, з дверними отворами, розміщеними на одній осі, що створює наскрізну перспективу інтер'єру.
І коридори пам'яті глухі
ховають вчинків темні анфілади... (ЧТ:41);
Людських облич безмежні анфілади,
безсилі вивільнитись із досади... (П-2:62).